Історія цикламену

Цикламен – трав’яниста рослина родини первоцвітних, яка використовується в медицині з давніх часів. Теофраст у Древній Греції (3-му, 4-му сторіччі до Н.Е.) пропонував використовувати цікаву суміш екстракту цикламену і меду для лікування носових застуд та головного болю (“для прочищення мозку”). У 16 сторіччі у Георгіанському рукописі, Давід Багратіон згадував про корок, змочений в екстракт цикламену і меду “від головного болю”, приділивши увагу “сильним носовим виділенням”. Нещодавні джерела розглядають синусит, головний біль, тонзиліт та отит як симптоми, які лікуються бульбами та різними складовими соку цикламену. Наприклад, А. Роллоф (у своїй книзі “Дикі рослини Кавказу”, Тіфліс 1908, ст.152) охарактеризував лікувальний ефект соку отриманого з бульб цикламену, тоді як Г. Замтарадзе (1949) описав як використовувати сік з бульб цикламену при захворюванні носоглотки.

Методи одержання соку з бульб цикламену були представлені Інститутом фармакохімії Грузинської академії наук (збірник робіт VIII, 113, 1956, Тбілісі). Пізніше, Т.А. Жведелідзе визначив оптимальні параметри видобування сапонінів в положенні, названому “Вивчення певних різновидів цикламену, що зростають на Кавказі”. Існує ціла серія винаходів і авторських свідоцтв, пов’язаних з лікувальним ефектом цикламену. Наприклад, на основі авторського свідоцтва З. С. Шенгелія “Досягнення бактерицидного ефекту в медицині”, СССР, № 833248 від 26.05.76, сік бульб цикламену був отриманий, використовуючи шлунковий сік, як стабілізатор. Згідно з патентом Російської Федерації №2090267 від 02.03.93, отриманим В. А. Сенковим за працю “Як лікувати гайморити”, сік з бульб цикламену в комбінації з соком листків і коренів крупного чистотілу ефективно використовувався для лікування цієї хвороби. Використання соку, який видобувається з бульб цикламену, описується в багатьох книгах з традиційної медицини, особливо в “Популярній медичній енциклопедії нетрадиційної терапії”, 1991, автора Г. З. Манеджан.

Досвід, отриманий з екстрактом цикламену в традиційній медицині, спонукав наукові досягнення до розвитку препарату, який був би стандартизований і таким чином сприяв точному та індивідуальному підходу у визначенні дозування. З цією метою Cyclameneuropaeum(мал. 2.), що росте у великій кількості у Середземноморському басейні, Баварських Альпах, Кавказі, вапнякових горах Південно-Східної Європи та Західній Азії, був вибраний як найбільш відповідний рослинний засіб.

Здобутий водний/спиртовий екстракт має вміст сапоніну, що включає цикламін (трипеноїдна структура) як основний компонент, разом з ізоцикламіном, метилцикламіном та іншими структурно-пов’язаними сапонінами. Бульби цикламену також містять невелику кількість глюкозидів та флавоноїдів. Ліофілізований (висушений) екстракт був розроблений та підданий відповідному фармакологічному аналізу. Це підтвердило, що сапоніни концентруються в носовій оболонці нижче носової порожнини і не всмоктуються. Вивчення місцевої дії цикламену на тваринах, включаючи кроликів та собак, дало змогу одержати подальші факти. На цих зразках проводилось спостереження дії екстракту при значних виділеннях слизу з носової та навколоносової порожнин.

Синуфорте розроблено після проведення великої дослідницької програми (включаючи розрахунок дозування, обробку за Галеном, стандартизацію та постійні дослідження) для виготовлення та негайного застосування зі складовою, подібною звичайній складовій водних екстрактів цикламену. Вибрана суміш - висушений порошок рідкого екстракту, придатний для відновлення концентрату первинної міцності.

Синуфорте – це ліофілізований порошок в співвідношенні 1:1 водного/спиртового екстракту бульб Cyclameneuropaeum. Такий склад дає можливість виробництва розчину різних концентрацій та є основною перевагою у використанні ліків з цикламену при лікуванні риносинуситу, дозволяючи використовувати індивідуальний підхід у дозуванні. Діючи інтраназально, Синуфорте активує нормальні фізіологічні процеси для очищення слизової оболонки носу і чинить конструктивний вплив на слизову оболонку та нагноєння, що накопичуються в носовій порожнині та навколоносових пазухах. В цій монографії ми розглянемо наукові свідчення ефективної та безпечної дії Насодрену на хворих, включаючи дітей, з діагнозом риносинусит та пов’язаними з цим порушеннями, такими як середній отит.